Аналіз феномену волонтерства

Нині феномен волонтерства все частіше стає об'єктом досліджень в різних областях наукового знання. Волонтерська діяльність і особливості її впливу на особистість, а також детермінуючі цю діяльність фактори вивчаються в психології, соціології, педагогіці тощо. Існують дослідження, присвячені як структурно-змістовним характеристикам волонтерства, так і психологічним особливостям самих волонтерів. Однією з найбільш вивчених детермінант волонтерської діяльності є мотивація. Зокрема, С. Михайлова бачить успішність формування мотивації волонтерів у тому, що волонтерська діяльність представляє унікальну можливість для людини поєднати задоволення своїх особистих потреб та потреб суспільства.
Дуже часто волонтерську діяльність розглядають в контексті просоціальної й альтруїстичної поведінки. Услід за Д. Майєрсом, Є. Ільїн, зокрема, відзначає, що «прояв просоціальної поведінки пов'язаний із двома мотивами: морального боргу і морального співчуття. Людина з моральним обов'язком здійснює альтруїстичні вчинки заради задоволення, самоповаги, гордості, підвищення моральної самооцінки (уникнення або усунення викривлення моральних аспектів Я-концепції уявлення про себе), ставлячись при цьому до об'єкта допомоги по-різному (і навіть іноді негативно). Допомога носить жертовний характер. Люди з моральним боргом (а це в основному особи авторитарного типу) характеризуються підвищеною особистою відповідальністю. Людина з моральним співчуттям проявляє альтруїзм в зв'язку з ідентифікаційно-емпатичним злиттям, ототожненням, співпереживанням, але іноді не доходить до дії, її альтруїстичні прояви нестійкі».За просоціальною поведінкою лежить особливий мотив, який називають мотивом альтруїзму (мотивом допомоги, мотивом турботи про інших людей) . Цей мотив проявляється в співчутті, в задоволенні потреб безпорадного, в прагненні опікати, втішати, захищати, дбати, заспокоювати і зцілювати тих, хто цього потребує. Альтруїзм проявляється за власним переконанням, без будь-якого тиску з-зовні й базується на моральних нормах суспільства .
Представники різних психологічних шкіл мають різні точки зору на питання про природу альтруїзму і його місце в системі потреб волонтера. Представник соціальної психології Д. Бейтсон розглядав альтруїзм в зв'язку з емпатією. На думку автора, бажання волонтера надавати допомогу іншим людям є наслідком кількох причин: турбота про власні інтереси й альтруїстичні мотиви, які в свою чергу передбачають повну відсутність винагороди.